Великоберезнянський райончик

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція керівництва оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини», присвяченої 25-річчю Чорнобильської трагедії.

Конференція проходила на Закарпатті 8-9 квітня, у її роботі взяли участь 223 учасники з 57 організацій, установ та підприємств України, а також 7 організацій і установ із Словаччини та Угорщини. На конференцію до Закарпаття з'їхались науковці і експерти з Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців, Донецька, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Сімферополя, Євпаторії, Сваляви, Мукачева, Берегова, Хуста, Рахова, Чопа, Іршави; словацьких міст – Нітри, Кошіце, Пряшів, Стара Любовня, з угорського міста Дебрецен.

Основною темою конференції, яка проходить на Закарпатті вже вчетверте, стали наслідки Чорнобильської трагедії, їх подолання, здоров'я нинішнього та майбутнього поколінь. Із журналістами на прес-конференції зустрілися Оксана Ганич, професор, доктор м.н., директор НДІ фітотерапії УжНУ, Олег Лукша, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики "Ноосфера", Тарас Ганич, професор, доктор м.н., зав.кафедрою УжНУ та Веніамін Цанько, спонсор Конференції, директор ТОВ "Міжнародний оздоровчий координаційний центр", м. Ужгород.

Як розповів Тарас Ганич, виділяють чотири групи постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС: ліквідатори аварії, евакуйовані з 30-км зони, переселенці з 70-км зони та нащадки перших трьох груп. "На Закарпатті представники цих груп на сьогодні складають понад 5 тис. осіб разом із спецконтингентом. Поступово наростає частота та різноманітність хвороб населення. Смертність "чорнобильців" перевищує 20 випадків на 1 тис.нас., у той час як смертність іншого населення 11-12 на 1 тис. Онкопатологія у постраждалих від наслідків Чорнобильської аварії теж вища (хвороби органів травлення, печінки, легенів)",-- каже Тарас Ганич. Хоча , за словами науковця,  на сьогодні рівень захворюваності "чорнобильців" навіть нижчий, ніж в інших груп населення. "Бо ними займалися, але останні роки цю справу полишили,-- констатує Тарас Ганич.

Науковці наголошують, що радіація нікуди не зникла, ослабився її вплив. "Зараз у "чорнобильському" питанні важливою є тема так званих малих доз радіації.  Важливо не перебувати у зоні радіоактивного впливу тривалий час. Це шкідливіше, ніж миттєва велика доза радіації, -- зауважила Оксана Ганич. За словами професора, профілактику треба проводити не хімічними методами. "Найкращий ефект, як показали дослідження дають природні методи і здоровий спосіб життя,-- каже Оксана Ганич. –Хороший ефект мають спеціальні фіточаї, у склад яких зокрема входить корінь кульбаби. Цей продукт розробили науковці УжНУ та НДІ фітотерапії УжНУ. Спільні дослідження ужгородські науковців проводили спільно з Аграрним університетом м.Нітра (Словаччина). 20-денний прийом такого фіточаю приводить до значного виведення радіонуклідів. Закарпатські фіточаї вже закуповують Чехія, Австралія, Англія.

Крім того науковці радять застосовувати препарати, що компенсують йодну недостатність організму. "Після Чорнобильської катастрофи Україна має йододифіцит,--зазначила Оксана Ганич. –Ми клінічно апробували йодопрепарати з ламінарією. Для дітей виготовляється спеціальний продукт у вигляді зефіру.

Проте хоча українські науковці постійно працюють над корисними розробками, багато чого залишається на місцевому рівні, зазначив Олег Лукша. "Все це зависає у повітрі, якщо немає управлінських рішень. За 25 років Чорнобиль абсолютно нічому не навчив. Мало того, зараз вже планують увести в експлуатацію землі в Рівненькій області, які були забруднені радіацією. Крім того термін дії "чорнобильського" саркофагу вичерпано. У будь-який момент катастрофа може повторитися, але з новою силою. "Тож, враховуючи оцінку ситуації з наукових і експертних позицій в розрізі екології і здоров'я людини за період постчорнобильського розвитку України, учасники конференції вирішили направити резолюцію і збірник матеріалів доповідей конференції  Адміністрації Президента України; Кабінету Міністрів України та зацікавленим міністерствам і відомствам; профільному комітету Верховної Ради України; Раді національної безпеки і оборони України; Національному інституту стратегічних досліджень; Президії Національної Академії наук України та Національної Академії медичних наук України; оргкомітетам конференції "Безпека майбутнього" та Міжнародного екологічного форуму, які відбудуться у Києві наприкінці квітня ц.р.,-- розповів Олег Лукша,-- а також просити Президента України створити з числа провідних вчених та експертів, представників галузей промисловості і енергетики  та громадськості у сферах екології і охорони здоров'я, урядовців і парламентарі Робочу групу з підготовки Національної доповіді "Уроки Чорнобильської катастрофи і екологічна безпека розвитку України". Підтримати запропоновану ще понад 20 років тому ідею прийняття на рівні ООН Екологічної Конституції Землі, яку неодноразово озвучували на різних міжнародних форумах українські президенти".

Крім того українські науковці планують передати збірник матеріалів доповідей конференції Посольству Японії в Україні з метою надання можливостей вивчення концентрованої частини українського досвіду в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи задля упередження причин довготривалих впливів на екологію і здоров'я людини в Японії внаслідок катастрофи на АЕС "Фукусіма".