Закарпатські борсуки спали лише 4 тижні

Прокинулися в лютому – і… знов уляглися

Якщо ви ще не відійшли від зими та ніяк не можете увійти у весняний ритм, беріть приклад із тварин – закарпатська дика фауна вже збудилася, навела лад у своїх норах та навіть встигла обзавестися потомством. Про те, як звірі й птахи перезимували і підготувалися до весни, "Замку" розповів кандидат біологічних наук, доцент УжНУ Людвіг Потіш.

На думку вченого, через різкі зміни температури ця зима для тварин була досить екстремальною. Чергування відлиг і заморозків теплокровні переносять легше, а от холоднокровні можуть повторно не заснути і через це замерзнути. Хоча після катастрофічних снігопадів у 2001-му сильно підірвалася популяція оленів, яка поки що так і не відновилася.

Варто зауважити, що у нас є тільки два види тварин, які й справді впадають у зимову сплячку, – це ведмідь і борсук. Сплять вони відносно недовго: всього місяць-півтора, і то якщо перед тим нагуляють жир. Борсуки цього року перебували у стані сну мало – лише 4 тижні. Вони швидко відчули весну і вже у першій декаді лютого прокинулися, почистили свої нори, а потім знову вляглися, бо похолодало. До речі, є у нас і невелика група кажанів, які мають звичку залишатися зимувати на Закарпатті. Людвіг Потіш каже, що минулої зими на хімфаці УжНУ помітили велике їх скупчення.

Але найкраще, зазначає науковець, про прихід весни сповіщає птаство. Першими прилетіли жайворонки – вже у кінці січня. Далі активно заселили область хижі птахи, згодом з'явилися шпаки. Пернаті мігрують навіть попри низьку температуру, бо поспішають встигнути до певного часу на місця свого гніздування. Вони не можуть чекати дуже теплої погоди, бо мусять подолати певну відстань. Нині до нас навідалися ранньовесняні види: кулики, гусеподібні, качки. А вже у першій декаді квітня, як правило, з'являються основні мігранти.

Людвіг Потіш відмічає, що своєрідним індикатором весни можна вважати ластівку. Бо хоча у народі говорять, що "одна ластівка весни не робить", у даному випадку це не так: якраз чорно-білі пташки і ставлять жирну крапку на приході теплої пори. Завершується процес міграції у другій десятиденці травня, коли до нас прилітає дуже цікава і гарна пташка – вивільга. Саме ці пернаті завершують переліт.

Вивільга зимує в тропіках Африки на півдні від Сахари. Тож, для того, аби у нас добре почуватися, їй потрібні умови, максимально наближені до тих, що на теплій батьківщині.

Науковець каже, що саме зараз дуже цікаво спостерігати,  що коїться навколо, бо майже кожного дня, а через тиждень чи не кожної години можна буде почути якийсь новий пташиний голос. Уже пізніше птахи почнуть вити гнізда та висиджувати яйця. З 15 травня до 15 червня у лісах проходять знайомі нам ще зі школи місячники тиші. Проте, на жаль, саме у цей час люди, як водиться, активно випасають худобу, влаштовують собі пікніки на лоні природи. Тож варто пам'ятати, що коли вже дуже хочеться відпочити десь у лісі чи біля струмка, робити це слід у спеціально облаштованих для цього місцях.

А от звірі зараз переймаються вигодовуванням потомства. Вже мають малят борсуки, лисиці, зайці, вовки. Людвіг Потіш каже, що у кінці лютого – у першій половині березня у ссавців уже з'являється потомство. Згодом і козулі та олені турбуватимуться про своїх малят. Поки що увесь молодняк харчується молоком, а тому відносно захищений, але вже незабаром малечу почнуть діймати хижаки та конкуруючі види. І так аж до липня. 

А от змії, рептилії та амфібії ще не вилізли. Для холоднокровних дуже важливою є висока температура. Вони почнуть активно виповзати десь у першій половині квітня. Потроху прокидається і риба, вже відмічаються нерестові ходи, наприклад, щуки.