- Відмовлятися від реалізації подальших проектів у цьому напрямкові недоцільно. По-перше, створена уже база є передумовою для значного вдосконалення справи. По-друге, самі ландшафтні умови нашого краю підказують правильність такої орієнтації. Тут дуже важливо сьогодні предметно зайнятися супутньою інфраструктурою, зокрема, спорудженням сучасних автостоянок, упорядкуванням доріг, завершенням освітлення населених пунктів тощо.

 

Водночас, така вузька спеціалізація не дозволяє втримувати рентабельність туристично-рекреаційних закладів у безсніжні зими та у літню пору. Тому досить перспективним, на мій погляд, саме в умовах нашого району міг би стати краєзнавчий туризм. Ми маємо для цього архітектурні пам'ятки (хоча б дерев'яні церкви), унікальні природні релікти, навдивовижу мальовничі ландшафти, які за відповідних умов можуть зацікавити навіть зарубіжного мандрівника. Під відповідними умовами розумію серйозні заходи з наведення належного санітарного стану на території усього району, облагородження місць відпочинку, хоча б таких, як Пороги поблизу Заброді, береги річки Лютянки до Чорноголови та ін. Йдеться не про дуже фінансово затратні заходи, але украй важливі для сучасного туриста.

 

- Які важелі у цій галузі повинні застосувати владні структури?

 

-  Передусім, не створювати жодних невиправданих бюрократичних перепон підприємцям, які готові зайнятися туристично-рекреаційною сферою. Звичайно, правові аспекти дотримувати потрібно, але доцільно також дещо спростити процедуру дозвільної системи, не заважати безконечними перевірками тощо. Тут ініціатива повинна заохочуватися і всіляко підтримуватися.

 

Розвиток інфраструктури хоча б туристично привабливих населених пунктів також має стати турботою передусім владних структур. Тут можливо використовувати різні програми, співфінансування міжнародних грантів, підтримку рекламних акцій, пропаганду зеленого туризму тощо. Переконаний, що депутатському корпусу районної ради цього скликання вдасться реалізувати тут немало заходів, адже зацікавлених і досвідчених серед депутатів немало. Я спілкуюся з ними, намагаюся встановити контакти, які б сприяли успіхові справи.

 

- Говорячи про сприяння влади, здебільшого мають на увазі фінансові нюанси. Але ж бюджет нашого району украй незначний, та й невирішених соціальних завдань ще достатньо. Чи можна у сфері туризму та рекреації покладатися лише на владні структури?

- Говорячи про сприяння владних структур, мав на увазі не фінансовий бік справи, а підтримку рекламою, пропагандою, спрощенням бюрократичних перепон, іншими заходами, які б привертали увагу та викликали діловий інтерес у потенційних спонсорів, котрі захочуть вкладати гроші у безумовно виграшний бізнес

 

А вже заохочення туристів чи відпочивальників відвідати туристичні об'єкти чи подолати маршрути саме нашого краю – справа підприємців, які повинні подбати про сервіс і якість послуг. Вони ж зобов'язані вкладати гроші у благоустрій територій місць відпочинку та підтримання там належного санітарного стану. Адже йдеться, зрештою, про їх пряму зацікавленість домогтися успішності свого бізнесу. Звичайно, якщо вони відчуватимуть бюрократичний тиск чи непорозуміння з владними структурами і важливими службами, то відмовляться від навіть дуже вигідних шансів заробити гроші. Адже ми живемо у світі суцільної конкуренції, тому мусимо зважати на її умови...

 

- Цікавих пропозицій щодо розвитку туристично-рекреаційної сфери району останнім часом лунає немало. Чому ж вони так і залишаються лише добрими намірами?

 

 - Тому що добрі побажання не реалізуються у корисні справи самі собою. На мій погляд, доцільно організувати щось на зразок спілки (чи іншого об'єднання на громадських засадах) підприємців туристичнорекреаційної сфери. Вони зможуть впливати рекомендаціями чи спільно виробленими планами на піднесення важливої для економіки району галузі. Наприклад, зустрічатися щоб поділитися баченням визначення переліку послуг відпочиваючим саме у нашому районі, профпідготовки спеціалістів для туризму тощо. Дуже важливо мати єдину базу інформації про існуючі туристично-рекреаційні заклади та пропозиції щодо вдосконалення їх діяльності.

- А якщо б Вам довелося визначити найголовніші проблемні завдання у роз-виткові туризму та рекреації на Великоберезнянщині, з яких Ви починали б?

- Неврахування конкурентних можливостей гірськолижних центрів інших регіонів України. Приміром, Буковеля, Славського та ін. Нам недостатньо плентатися за ними услід, потрібно привабити відпочивальників власним ноу-хау. Задля цього годиться добряче помізкувати і витратити кошти.

 

Адже що виходить: на Великоберезнянщині уже є низка рекреаційних закладів, а перелік послуг мізерний, та й то невисокої якості. Сьогодні так у туризмі успіху не досягають.

- З маркування і розробки туристичних маршрутів. У нас знайдеться достатньо фахівців, які можуть виготовити інформаційні покажчики на рівні сучасних вимог. Уже одна ця справа приверне увагу багатьох мандрівників, які не здогадуються про цікаві маршрути нашого краю.

 

Наприклад, минулого року з ініціативи активістів туристичної галузі було занесено у офі-ційні міжнародні путівники 650-кілометровий промаркований піший маршрут у межах "Карпатського туристичного шляху". У презентації цієї події взяли участь Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Давід Пауліта, діячі Словацької Республіки, Польщі та України. У здійсненому маркуванні згаданого маршруту було використано систему позначок, розроблену "Клубом чеських туристів", яка має високий рейтинг у Європі. Цікаво, що значний відрізок маркованого маршруту пролягає через гірські хребти нашого району. На Вершині Яворника зберігся до наших днів туристичний притулок, збудований чехословацькими туристами ще 1936 року, який є родзинкою згаданого маршруту. До речі, таких збережених і незбережених пам'ятних місць на Великоберезнянщині багато, але про них повинні розповісти мандрівникам марковані позначки, а відтак буклети, гіди.

 

 

- А чим ще можуть сприяти розвиткові сфери туризму і рекреації органи місцевого само-врядування, їх депутатські активи?

 

- Тісніше і впливовіше працювати у цьому напрямку з населенням, адже жителі повинні також розуміти, наскільки вигідно їм покращувати рекреаційну привабливість територій населених пунктів. Йдеться про зайнятість, про можливість пропонувати і продавати сувеніри, ручні вироби, продукти. Владні структури, підприємці і населення повинні мати спільне розуміння перспектив розвитку популярної і економічно вигідної туристично-рекреаційної галузі.